Yo, люди, вэлкам в мой трип-дневник! Сегодня я расскажу вам, как я закупился закладками, проколовался и пошел за грибочками в поисках безумного отдыха.
Вот такой случай произошел недавно, когда я решил сменить свою обычную ширевку на что-то новое и интересное. Стоял я такой в своем "надежном" месте, где обычно подзаправляюсь, и внезапно ко мне подошел один тип. Гарриком пахло, но я не испугался, а только приоткрыл свои глазки ширевщика и сказал "что надо?".
Тип, оказывается, знал моего "друга" и предложил мне что-то новенькое – закладки с кодеином. Я потерялся в догадках, но моя любознательность пересилила меня и я согласился попробовать. Ведь я слоупок, а слоупоки всегда открыты для новых экспериментов, особенно если речь идет о проколах.
Так что мы отправились со своим новым товаром к другу, чтобы там все отдохнуть и проколоться в полной мере. Через несколько часов и множество принятых закладок, я начал чувствовать прилив эйфории и спокойствия. Гаррик весьма дружественно дополнил эффекты кодеина и мы начали совсем другую жизнь.
Решили, что нам надо расширять горизонты нашего трипа и отправиться в поисках грибочков. Но, прежде чем попасть в настоящий "псилоцибиновый рай", нам нужно было подзаправиться. И, конечно же, необычное приключение не обошлось без гаррика. После этого мы были готовы смотреть на мир новыми глазами и искать наших красивых грибочков.
Приключения начались. Мы бродили по лесу, в поисках псилоцибиновых грибов, и каждый шаг пробуждал в нас новые ощущения. Я видел, как деревья становились живыми, а цветы играли в своем огромном поле. Мир стал таким ярким и красочным, словно я попал в фильм-фантазию.
Однако, чем дольше мы шли, тем глубже я погружался в свои мысли и эмоции. Время тянулось медленно, словно я оказался в другой реальности, где все наши проблемы и заботы становились ничтожными.
Наконец, мы нашли свои желанные грибочки. Было такое желание сразу проколоться, но лучше всего было найти уютное местечко и расслабиться, чтобы полностью насладиться этим трипом. Мы сели на моховую траву и прикоснулись к магии природы.
Эти грибочки превратили нас в настоящих исследователей миров, которые раньше были недоступны для нас. Я видел целые пейзажи, где краски сливались вместе, а формы становились более кривыми и пропорциональными. Это было невероятное погружение в мир галлюцинаций, которое я не смог себе даже представить.
Часы казались остановившимися, а мы продолжали исследовать этот новый мир. Я видел симметрию в каждом движении, и чувствовал себя связанным со всеми живыми существами на планете. Это было такое прекрасное ощущение, словно я слился с окружающей меня природой.
А когда все закончилось и я вернулся в свою прежнюю реальность, я понял, что это было одно из самых незабываемых путешествий в моей жизни. Я по-настоящему отдохнул и ощутил всю красоту и величие мира, который находится вокруг нас.
Наши ощущения были такими живыми и реальными, что псилоцибиновые грибы стали для меня настоящим откровением. Теперь я понимаю, что в мире существует столько неизведанных возможностей и эмоций, которые мы можем испытать. |
Так что, ребята, если вы готовы к новым приключениям и ищете что-то, что откроет вам глаза на новый мир, то смело идите за грибами. Не забывайте о безопасности и окружайте себя надежными людьми.
Але, братани, я вчора таке прикольне пригода підкидав. Закладки, бошки, марки – все було на висоті!
Так от, зранку я прокинувся з таким кіром життєвим, що аж бридко. Цілий тиждень здер від праці на одній сигареті, але цього разу вирішив змінити ситуацію. Їду на виставку мистецтв, а там буде все, що треба – море коноплі, зелья та забагато бомби. Ідея перебувати у стані відруба була просто неймовірна.
Вдягся я круто – кепка, величезні сонцезахисні окуляри та широка рубашка з написом "Наркоман комік". Так, братишка, вдягнувся, як справжній бородатий наркоман.
Прибув на виставку, і вже одразу почув, що тут буде вечірка на повну катушку. Заходжу всередину і бачу – вся толпа ще з дірками в тілі від вечірніх пригод. Тут і марки, і бошки, і закладки – краснісінько гуляють попарно. Ну, подумав я собі, треба розшевелити людей, щоб голову закружило від забави. Підійшов до локації зі сміхом і почав уліткувати незнайомців.
Один тип таки виглядав як наркоман. Одягнутий в білі штани, які зовсім не прикривали його нижню половину, та в червону рубашку з піратським черепом. Людилося, що він вмер від недостатку сонця. Але, як я зрозумів згодом, це був лише його стиль одягу.
- Вітаю, мій друже! – закричав я з усього горла. – Ти тут, щоб попарити свою голову сміхом?
Тип поковиркався та відповів:
- Привіт, мандрівнику сміху! Точно, що саме роблю. А ти? Звідки прийшов, цей аматор веселощів?
А я йому:
- Так-то тільки завітав з мого підвідомого світу. Мене звуть наркоман комік, і я всюди, де весело.
Тут наш ведучий оголосив, що починається сценка, в якій головними героями будуть мистецтво та марихуана. Щоб привернути увагу, я взяв сигарету та запалив її. Вважаю це таким своєрідним символом вибуху сміху. У руках у мене пливла гаряча кава, яку я посипав коноплею. Запаривсь вона, шо бошки летіли в розлогім сюжеті. Це був мій шоу! Усі з задоволенням дивилися.
Після вистави я зійшов з сцени і спробував закінчити свою закладку. Але тут на мене наскакує хлопець зі стайлішними та кривулями бровами.
- А як тобі наша вистава, нарко-клоуне? – кинув мені він. – Ти її зісрал на всю аудиторію!
А я засварив його:
- Що ти шеймишся, чувак? Я входив у роль наркомана коміка і робив свою справу. Це крута справа, зрозуміло?
Такі справи, братани, бувають з нашими справами. Ще наслідки бувають. Ось цей хлопець, наркодилер, гасив мені божевільну перемогу над репутацією. Просто фарбував мене в світлий колір. Щось типу: "Дивіться, як цей нарко-клоун залишився без роботи!"
Але я не здався. Пішов до нього і склав йому гортань на пішість. Недільник-то він втримався. Закинув пару фраз про те, як він хороший репродуктивний орган і може показати себе на всіх сторонах. Опинився його кайф: "О, наркоман комік, поціновує тілесні насолоди моїх вистав!". Чудово, сміх на сцені протягом 10 хвилин. А потім я відчепив його штани та попросив віншувати мені мою репутацію.
Він злагодився, і ми знову повернулися на виставку, де всі сиділи, шо відрублені та мундирні від мого шоу. Продовжили знов шеймити, але вже з іронією від наших подій. До мене йшла неприцьержена.
- Оце тобі чесний пропозицію, чуваче, – каже вона. – Ми проводимо акцію "Сміх у всіх сферах життя". Давай братимемо у тебе хороші шоу на вулиці, на території виставки. Що скажеш?
І я відповідаю:
- Зате коли я буду робити шеймить, тоді буду спати в отрубі. Давай, гарна пропозиція. Нехай сміх змінює світ.
Таким чином, я зустрів старого знайомого, який мене оцінює. Чули гарну музику, познайомилися з багатьма цікавими людьми. Дуже класно було бути на тій виставці. Адже для мене, як для наркомана коміка, це був справжній наркотик для душі.